До Міжнародного дня рідної мови

             Сьогодні святковий день - Міжнародний день рідної мови. Тому день почався саме з розмови про мову як ознаку культурної належності людини. Ми пригадали сумні події 21 лютого 1952 року в Пакистані, коли під час демонстрації протесту було вбито кількох студентів-демонстрантів, які захищали своє право на спілкування рідною, бенгальською, мовою. Саме ці події спричинили рішення про "підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності", яке було оголошене на ХХХ сесії Генеральної конференції  ЮНЕСКО в 1999 році.

    Ми - українці, тож святкуємо день української мови. А вона пречудова! Українська мова – не просто особлива. Вона – унікальна (самобутня), древня, багатогранна; мова великої нації, сильного і незламного народу! Її порівнюють із калиною, бо вона така ж красива, як народний символ українців. Порівнюють зі співом солов’я, бо мелодика її ніжна, як пісня цього співучого птаха. Ще Микола Гоголь писав:"Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла". Ми теж мали змогу схарактеризувати нашу мову, адже до нас завітала бібліотекар і запропонувала цікаву мовознавчу вікторину. Було пізнавально та весело. Тож давайте берегти й розвивати рідну мову, цінувати її дари, не розпорошуючись на запозичення. Ми могутні й міцні в своїй мові. Наше слово - наша сила! 

Автор: Черненко Поліна