Тарас Григорович Шевченко - ім’я, яке знайоме кожному українцю ще зі школи. Це людина складної долі, талановитий художник, мислитель і символ національної гідності. Він народився 9 березня 1814 року в селі Моринцях на Черкащині в сім’ї кріпаків. З дитинства Тарас мав велике бажання вчитися і творити, і саме це прагнення привело його до Санкт‑Петербурга, де він здобув визнання як поет і як художник світового рівня.
Життя Шевченка було непростим і повним випробувань. Він прожив усього 47 років, з яких 24 роки був кріпаком, ще 11 років перебував на військовій службі, у засланні або під слідством. Лише близько 12 років він міг відчувати себе відносно вільною людиною. Протягом життя митець мешкав у різних містах: півтора року - у Вільнюсі, 17 років - у Петербурзі, і лише близько 15 років залишався в Україні.
Його викуп із кріпацтва став важливою подією для української культури. Поміщик Павло Енгельгардт погодився відпустити Шевченка за 2500 рублів - тоді це дорівнювало приблизно 45 кілограмам чистого срібла.
Найвідоміша його книга - «Кобзар». У ній слово «калина» згадується 385 разів, «Україна» і «український» - 269 разів, а слова, пов’язані з Богом («Бог», «Божий», «Господь», «Господній», «Ісус», «Христос», «Христів») - 1281 раз. Це показує, наскільки глибоко Шевченко переживав духовність, віру та любов до рідної землі.
Творча спадщина митця величезна. Він написав 237 віршованих, 11 прозових і 2 драматичних твори. Як художник він залишив нам 835 картин і малюнків у оригіналах та частково в гравюрах на металі й дереві, а також 11 автопортретів. Відомо про 278 робіт, які не збереглися.
Тарас Шевченко пройшов великий шлях від кріпака до великого митця, а його творчість і сьогодні надихає любити Україну і цінувати свободу. Кожен із цих фактів показує, наскільки значущим був його внесок у культуру і національну свідомість нашого народу. Нехай пам’ять про Шевченка живе в наших серцях і надихає кожного любити Україну та берегти її спадщину!
Немає коментарів:
Дописати коментар